Цвіркун і мурашка

Процвіркав все тепле літо
Цвіркуник байдужий, –
Снігом вкрилися поля,
А він щось недужий.

Снігу стільки намело,
Що й нема де сісти,
Вже не чути цвір-цвірінь
Бо нема що їсти.

Пригадав куму мураху,
Як вона, небога,
Все збирала та тягла
Скільки якомога.

Він ся з неї насміхав:
Що, мов, від пожару
Усе тягне та біжить
У гарячу шквару.

А цвіркуник ціле літо
Лиш цвіркає й скаче,
Як зимою мороз вщипне –
Кається і плаче.

Послухайте, любі діти,
Є така приказка:
Будь веселий, як цвіркун,
Чемний, як мурашка.